Тернопільська обласна рада

 

oda.te.gov.ua

 

kultoda.com.ua

 

mincult.kmu.gov.ua

 

president.gov.ua

 

rada.gov.ua

 

Бережани

Нас відвідали:

1199172
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Цього місяця
Всього
760
1753
4299
35758
1199172

«КАНІКУЛИ З БОГДАНОМ ЛЕПКИМ-2021» РОЗПОЧАЛИСЯ

Найважливішим у спілкуванні є чути те, що не сказано

Пітер Ф. Друкер

 

Спілкування відіграє важливу роль у формуванні особистості. Сучасним дітям дуже важливо сформувати навички конструктивного спілкування. Тому батькам необхідно звертати увагу на те, як спілкуються їхні діти і знати на скільки для дитини є важливим бути почутою.

У рамках акції «Канікули з Богданом Лепким», 23 червня працівниками музею спільно з ГО «Бузок» було проведено заняття з елементами тренінгу для дітей віком 10-12 років.

Детальніше: «КАНІКУЛИ З...

ЗУСТРІЧ З МИРОСЛАВОМ ДОЧИНЦЕМ

Словом можна взяти за руку і повести за собою.

Мирослав Дочинець

"Синій зошит. Аркуші днів світящих"

Людина наділена великою силою, якою ніхто крім неї не опанував. Ця сила - в слові. На початку було Слово і з Нього все повстало. Сильне слово наповнює життям, торкається серця, впливає на бачення та змінює світогляд. Свого часу лепківське слово несло світло та ідею землякам, засівало добірним зерном серця українців. Його слово цінують і до нього звертаються й сьогодні. Саме в музеї великого майстра Слова відбулась зустріч із Мирославом Дочинцем, сучасним письменником та філософом.

"Не ми читаємо книги, а книги читають нас", - ділився гість. Так і розмова, яка відбулась у музеї, викликала кожного присутнього на внутрішній діалог, просвітлювала думки та заохочувала до пошуку свого призначення та сенсу в цьому світі.

Детальніше: ЗУСТРІЧ З...

ПАМ'ЯТІ МАРКА МУРАВИ

Сьогодні виповнюється 120 років з дня смерті о.Сильвестра Лепкого. 
5 червня 1901р. – його серце перестало битися. Багатолюдний похорон відбувся 7 червня. Українська преса помістила на своїх шпальтах некрологи, у яких подала високу оцінку громадській діяльності та літературній творчості покійного. У 1906 році громада Жукова на власні кошти звела на могилі свого пароха величний пам’ятник, автором якого був знаний у краї народний майстер-різьбяр Василь Бідула. Про велику шану до пам’яті о. Сильвестра та його великих заслуг на ниві культурно-просвітницької діяльності свідчить напис на надгробку: «Заслуженому патріотові і народному діячеві вдячний український народ». Справді, треба було всі свої сили покласти на вівтар народної просвіти, щоб по смерті заслужити таку епітафію.

Детальніше: ПАМ'ЯТІ МАРКА МУРАВИ

ДО 105-РІЧНИЦІ СМЕРТІ ІВАНА ФРАНКА

БОГДАН ЛЕПКИЙ ІВАНОВІ ФРАНКОВІ

Не було тобі втіхи великої

На тернистій дорозі життя.

В нетрях пущі великої, дикої

Ти шукав для себе забуття.

Серед реву юрби гамірливої

Наслухав голоси вищих сфер,

І до ночі тужив зорешливої,

І від туги за сонечком мер.

Праву руку простяг свому ближньому,

В жмені серце ніс власне, любов, —

Аж в блуканні тому дивовижному

До самотного гробу дійшов.

Богдан Лепкий

Вістка про смерть Івана Франка застала Богдана Лепкого на праці у таборі для військовополонених російської царської армії у Вецлярі (Німеччина). «Мене якби хто підстрелив. Стою, мов до землі приріс. … Здавна привикли ми до того, що Франко хворий. Всілякі вісті про його недугу ходили. Правдиві й вигадані. …Потішалися гадкою, що скрипливе колесо довго їздить. А тим часом забули, що до часу жбанок воду носить. Жбанок, у якому зберігалася чудотворна вода поетових гадок і почувань, розбився — Франко помер», — писав Богдан Лепкий у «Трьох портретах».

До пятої річниці смерті «невтомного робітника на полі рідної культури» газета «Українське слово», заснована «Українською громадою» Берліна, присвятила його памяті окремий номер. На той час Богдан Лепкий був активним дописувачем цього часопису, входив до його редакції. Тому не дивно, що саме йому належить передова стаття від імені редакції у памятному 36 номері. Також письменник помістив у газеті ще один власний допис «Іванові Франкові в пяті роковини смерті». Пропонуємо вам невеликий уривок з нього:

«Він для мене не співець боротьби й контрастів, не каменяр на шляху поступу, не той, що діри в плотах затикає, як він сам про себе казав, ні, я вважаю його перше всього великим поетом, тим чужинцем на шляхах сального життя, тим безприютним мандрівцем по базарах торговища людського, тим бездомним Перебендею, що на самотну могилу ходив з Богом розмовляти. …

Детальніше: ДО 105-РІЧНИЦІ...

ДО 160-Ї РІЧНИЦІ ПЕРЕПОХОВАННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

   Тема Шевченкіани є наскрізною у творчій спадщині Богдана Лепкого.

   З нагоди 160-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка пропонуємо Вам невеликий уривок із наукової розвідки Богдана Лепкого, а також презентуємо один експонат із фондів музею: мистецьку роботу Заслуженого художника України, лауреата премії ім.братів Богдана та Левка Лепких Євгена Удіна "Церква Різдва Христового, в якій служили панахиду над тілом Т.Г. Шевченка". 2017р. Авторський постер.

Богдан Лепкий про перепоховання Кобзаря

у праці «Про життя і твори Тараса Шевченка»

(за виданням: Повне видання творів Тараса Шевченка. Том 1. –

Київ — Ляйпціг: Українська накладня, 1919.)

В Києві робилися приготування, щоб прийняти дорогого гостя. Похоронами піклувався Бартоломей Шевченко, а наради відбувалися У Чалого. Дехто хотів, щоб Тарас спочивав у Видубицькому монастирі, між панами й генералами, він «хлопський поет», дехто рад був поховати його на Аскольдовій могилі.

Аж 18 мая наспіла домовина. Біля 4 години з полудня студенти й молодь українська перевезли її з Чернігівського берега Дніпровим мостом. Хотіли внести в церкву Різдва Христового. Та мусили спинитися, бо не було останнього рішення властей. Тоді Бартоломей поїхав чим скоріше до протоієрея Лебединцева, а з ним до митрополита Арсенія. Показали відкритий лист міністерства справ внутрішніх на перевезення тіла й заявили, що петербургська громада твердо стоїть на тому, щоб сповнити волю покійника й поховати його на Чернечій горі.

Детальніше: ДО 160-Ї РІЧНИЦІ...

Лепківська цитата дня

Дивіться – Азія на нас іде! Орди заливають нас, мов потоп, палять городи й села, руйнують культуру, грозять неволею, - а ви й дальше воюєте самі поміж собою? А ви й дальше сваритеся о межу, видираєте один одному малий клаптик землі, щоби стратити цілу країну? А ви й дальше маєте на увазі тільки власне ваше добро, власні достатки й власні почесті! Вас вітчина мало що обходить!

Зараз на сайті

На сайті 34 гостей та відсутні користувачі

Тернопільщина фестивальна

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання