Ось уже кілька років поспіль у третій четвер травня ми долучаємось до міжнародного свята Всесвітній дань вишиванки, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення і носіння етнічного вишитого одягу.

Величезний внесок у популяризацію народної ноші зробили визначні діячі нашої культури. Не виняток тут і Богдан Лепкий. І хоч сам письменник вишитої сорочки не носив, пильно дбав про збереження і популяризацію українського народного вбрання. У його краківській квартирі не бракувало вишитих серветок, скатертин, гуцульських прикрас… Як висловився сучасник митця Остап Луцький, «все разом мало дивний чар української хати при всій решті її західно-європейської декорації».

Богдан Лепкий Портрет дружини в українському строї. 1910-і рр.

Митець болюче переживав втрату певних індивідуальних рис нашого національного вбрання. Цій темі присвятив у 1923 р. статтю «Народне вбрання», яка була опублікована аж у 1989 р. в американському журналі «Наше життя» опікуном архіву письменника д-ром Романом Смиком. Пропонуємо вашій увазі кілька фрагиентів з цієї статті, що не втрачають своєї актуальності і в наш час.

Вітаємо всіх зі святом – Міжнародним днем музеїв!

Зичимо музейним працівникам успіхів у діяльності, поповнень музейних зібрань, розширення наукових та професійних горизонтів, нехай людяними стають експозиції, а оплата та умови праці гідними. Нехай у ваших оселях панують добробут та затишок, а сили та здоров’я ніколи не полишають вас.

На жаль, цього року, в силу відомих об’єктивних причин, неможливі масові заходи, проте ми раді зустрітись з нашими відвідувачами онлайн. З нагоди Міжнародного дня музеїв пропонуємо переглянути відеоролик про роботу Музею Богдана Лепкого «Працюємо для вас» на нашій сторінці у фейсбуку та на каналі музею в ютюбі https://www.youtube.com/watch?v=xxG6vkgKLP4

Також у виставковій залі музею експонується виставка робіт українських художників «Мистецька лепкіана»  https://www.youtube.com/watch?v=QWEYPTjAFec

Життя Богдана Лепкого склалося так, що практично усе свідоме життя прожив поза межами рідного краю.

Тому пропонуємо вашій увазі онлайн-проєкт "Міста Європи в житті Богдана Лепкого", присвячений Дню Європи в Україні

https://www.youtube.com/watch?v=_8t9kpjVQrA

Сьогодні поведемо мову про ще одну християнську святиню, що займає особливе місце в житті та творчості Богдана Лепкого. Це Монастир Різдва Івана Хрестителя (ЧСВВ) в с. Краснопуща на Бережанщині. Знайомство Б. Лепкого з цим відпустовим місце було зовсім інше, ніж із Зарваницею. Про Краснопущу і сам монастир у письменника залишилося більше саме тих «інших» вражень, не як паломника, а митця.

Сучасний вигляд Краснопущанського монастиря.

Мама — перше слово в житті кожної людини. Перше і найголовніше!

Хіба хтось може бути ближчим і ріднішим за неї? Вона дарує нам життя, вчить життєвої мудрості, оберігає від негараздів, допомагає, підтримує, піклується… З мамою все вперше: перше промовлене слово — «мама», перші кроки ступлені назустріч мамі, перші прочитані склади у слові «мама»…. Вона перший вчитель, друг і порадник. Тепло маминих рук зігріває нас навіть тоді, коли мами нема поруч.

Пропонуємо вашій увазі невеликий уривок зі спогадів Богдана Лепкого про маму.