24 березня виповнилось 120 років від дня народження визначного українського співака Івана Семеновича Козловського.

Він був одним із тих талановитих українців, котрих радянська влада не посміла знищити фізично, проте постійно гнобила морально, тримала на короткому повідку і не дозволяла навіть короткотривалих відвідин рідної землі та намагалася всіляко вилучити крамольні українські сторінки з їхніх біографій. Не зважаючи на те, що практично усе свідоме життя Івана Семеновича пройшло у Москві, він залишався великим українським патріотом, Україна займала найважливіше місце у його серці. Він підтримував найтісніші зв’язки з українськими митцями, у його московській квартирі, не зважаючи на небезпеку, завжди лунали українська мова та пісня. А в репертуарі співака поряд із дозволеними радянською владою народними піснями були й «політично небезпечні» «Мені однаково…» (сл. Т. Г. Шевченка), стрілецькі (зі дещо зміненим текстом), а також знана на весь світ «Журавлі» («Видиш, брате мій…») (сл. Б. Лепкого, муз. Л. Лепкого), яку тоді також можна було виконувати як народну, навіть пошепки не називаючи ім’я автора.

                                            Портрет гетьмана Івана Мазепи пензля Осипа Куриласа

«Ти московський цар, а я український гетьман. Ти будуєш нову царську державу на кістках сотні поневолених народів, я рішивсь будувати свою, незалежну від деспотії твоєї. Я зрадив тебе, бо не хотів зрадити власної ідеї. А хоч би мені й не довелося в бою з тобою отстоятися, хоч би й прийшлося зложити свою голову стару й стурбовану, так останеться Мазепина ідея. Вона житиме під попелом і кістками, поки грядущі покоління не відгребуть її, не піднімуть високо на свій прапор і не заткнуть його біля престолу вільної та незалежної від московських царів Української держави».

Богдан Лепкий, «Мазепа»: «Не вбивай. Батурин»

   Іван Мазепа — колоритна постать в українській історії. Вже скільки століть бодай незначна згадка його імені спонукає до найширшого спектру емоцій та думок. Вороги продовжують бачити в ньому зрадника й небезпечного політика, прихильники — мудрого керівника держави, що дбав про процвітання та розвиток рідної землі.

   Свого часу постаттю цього великого українця зацікавився й письменник Богдан Лепкий.

11 березня у виставковій залі музею Богдана Лепкого відбулася зустріч з художником, майстром гобелену, членом Національної спілки художників України, лауреатом обласної премії в галузі культури ім. М. Бойчука Олегом Курдибахою.

   Вміння користуватися власними коштами формується у дитинстві і багато в чому залежить не лише від матеріального становища, а й від того, чи пояснювали дітям основні правила матеріального світу. В музеї Богдана Лепкого спільно з ГО «Навігатор» та Марією Лук’яновою проводиться просвітницький проект, спрямований на підвищення фінансової грамотності у дітей. 11 березня у «Світлицю фінансової грамотності» завітали учні 1 класів Бережанської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 (вч. Байко Н. Р., Брик Н. М.).

Орю

Свій переліг — убогу ниву!

Та сію слово.

Добрі жнива

Колись то будуть …

Тарас Шевченко

З нагоди 206-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка у музеї Богдана Лепкого проходять уроки, метою яких є розкрити перед школярами маловідомі сторінки життя Кобзоря, а також наголосити на актуальності та популярності не тільки серед українців, але і за кордоном. 11 березня до музею завітали учні 9-Г класу Бережанської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 (вч. Ганич М. І.) на урок «Шевченко у світі».