Пісень невиспівані чари,
недоповіджені слова,
Поніс з собою, ніби дари,
Вертаючи на небеса.
Богдан Лепкий
21 липня 1941 року… На далекій-чужій землі, на сірій еміграції посипались грудки нерідної землі на домовину. «Це невблаганна смерть скосила своїм усемогучим велінням життя нашого славного поета — БОГДАНА ЛЕПКОГО, людини дійсно непересічної під кожним оглядом, людини, що злучила в собі не тільки великі здібності, вмілості, але й ніжну та артистичну душу ПОЕТА» (газета "Краківські вісті" липень 1941р.).
Представляємо до Вашої уваги онлайн-проєкт "Як в чужині умру, то згадайте мене...", присвячений 79-й річниці з дня смерті Богдана Лепкого. Відео можна переглянути на сторінці музею у мережі Фейсбук: https://www.facebook.com/-1807341462884952/ та на каналі Ютюб: https://www.youtube.com/channel/UCGDxKRlyuAWXKWwyAOh5R0A
Богдан Лепкий і українська національна ідея
Богдан Лепкий — один з найвизначніших представників духовної еліти української нації, носій та пропагандист її культури та духу, духовний батько національного відродження.
Богдан Лепкий впродовж всього свого життя був у центрі політичних подій. Письменник був тісно знайомий з представниками різних політичних партій. З людьми різної політичної орієнтації Лепкого об’єднувало одне — бажання працювати для національної справи. Сам митець у листі до Олександра Барвінського писав: «Я не відказую своєї участі там, де ходить о справу народну, о ідею українську, котрої я є безусловним прихильником».
Сьогодні відзначаємо важливе сімейне свято — День батька. Це свято встановлено на знак вдячності чоловікам, які сумлінно та самовіддано піклуються про своїх дітей. Бути хорошми батьком — найбільш відповідальна і потрібна робота в житті чоловіка. Стати прикладом для сина і добрим чарівником для доньки. Навчити, розповісти, захистити, пояснити і зробити все це з любов’ю і терпінням — таке може тільки ТАТО.
Саме таким був для своїх дітей о. Сильвестр Лепкий — батько Богдана, Миколи, Ольги, Олени та Левка Лепких.
У зовсім юному віці (неповних 6 років) Богдан Лепкий переїхав жити у Бережани до дідуся о. Михайла Глібовицького. Тому й місцева церква Пресвятої Трійці була знайома йому з ранніх літ. Тут на урочистій церемонії отримував відзнаку про закінчення початкової школи, у ній вислуховував Святу Літургію перед заняттями в гімназії (гімназистом і, згодом, суплентом), саме в цьому храмі відправляли Службу Божу за його здоров’я у 1932 році, святкуючи 60-ліття митця. Церква Пресвятої Трійці, як і самі Бережани залишилася назавжди теплим спомином у серці Богдана Лепкого. Згадки про неї та її реліквії знаходимо на сторінках книги «Казка мойого життя». А от сама чудотворна ікона Бережанської Богородиці навіть стала головною героїнею оповідання «Ікона». У творі враження митця-художника, який, перш за все, отримує естетичну насолоду від високомистецького твору, поєднуються з захопленням і трепетом паломника. В оповіданні письменник не тільки дав чудовий опис образу Матері Божої, а й по-своєму інтерпретував легенди про його походження та одну з історій про зцілення за посередництвом ікони.
Оповідання «Ікона» вперше було опубліковане в американському журналі «Овид» у 1961 р. Тож пропонуємо вам уривки з цього оповідання.
Бережанська чудотворна ікона Матері Божої. Фото з інтернетмережі.
Над Дніпром могила
З вітром говорила:
"Не забудьте, кого то я
Для вас схоронила!"
Богдан Лепкий
Інтерес до Тараса Шевченка проявився в усіх напрямках діяльності Богдана Лепкого — поета, вченого, публіциста, промовця, редактора, художника, тому можемо говорити про постать Кобзаря як центральну в культурологічній спадщині Богдана Лепкого.
Сьогодні, у день перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі, пропонуємо вам часточку із шевченкіани Богдана Лепкого. А саме: оглянути портрети Тараса Шевченка авторства Б. Лепкого, а також переглянути на нашому каналі в ютюбі онлайн-проєкт "Благословенна най буде година", який представляє поезії Б. Лепкого, присвячені Кобзареві.