Працівники музею щиро вітають усіх шанувальників творчості Богдана Лепкого із 148-ю річницею від дня народження Великого Сина Української Землі. Традиція святкування дня народження передбачає подарунки, сюрпризи, несподіванки. Ми підготували  для Вас один.

   Незважаючи на значну кількість перевидань творів, лепкознавчих досліджень, Богдан Лепкий залишається для нас «відомим і невідомим». Кожного разу, занурюючись у глибини його творів, документів з архіву тощо, можна зустріти «оригінальні перлини», варті уваги найвибагливішого поціновувача. Впродовж багатьох років лепкознавці, керуючись спогадами самого митця та його близьких, матеріалами бібліографій, намагалися відшукати перші друковані твори Богдана Лепкого. Чимало в цьому плані вдалося зробити Надії Білик та Наталії Гавдиді. Результатом їхніх багаторічних пошуків та досліджень став двотомник вибраних творів письменника, до якого увійшли досі маловідомі, жодного разу від першопублікації не передруковувані твори Лепкого, ті що «дожидали кращих часів у фейлетонах газет» і «у ніякій збірці» їх не було. Прихильники творчості письменника у 2007 році отримали змогу прочитати чимало його досі незнаних поезій, прозових творів, серед яких повість «Зломані крила». А у 2011 — публіцистику, наукові розвідки, промови. Проте не знайденим залишався один з перших опублікованих творів — оповідання «На палєті», як зазначав сам Лепкий, «чотири поезії в прозі». Через брак інформації про точну дату чи бодай рік публікації, а також відсутність в архівах багатьох номерів газети «Діло» за 1894-1895 рр., впродовж багатьох років пошуки були марними і їх довелось відкласти на невизначений час. Завдяки оцифруванню фондів багатьох бібліотек та архівів не тільки в Україні, а й за кордоном, з’явилася нагода продовжити пошуки призабутої спадщини Богдана Лепкого. І ось одного вересневого дня нам пощастило: гортаючи матеріали на сайті Збруч (https://zbruc.eu ), ми натрапили на цікаву публікацію «На палєтї. Богдан Лепкий». Звичайно, що здивуванню і радості не було меж. Те, що так довго шукали, знайшлося. Один із перших прозових творів Богдана Лепкого був надрукований на сторінках газети «Діло» у номері від 12 липня 1895 року.

Отож, розпочинаємо знайомство із першої мініатюри:

Усіх друзів, відвідувачів, реальних і потенційних, колектив музею Богдана Лепкого вітає з Всесвітнім днем туризму. з цієї нагоди, дотримуючись усіх протиепідемічних заходів, запрошуємо вас безкоштовно відвідати музей та на на коротку онлайн-мандрівку "Стежками Богдана Лепкого в Бережанах".

https://www.youtube.com/watch?v=SjprnZrI-8g

Богдан Лепкий та Соломія Крушельницька

Напровесні, у сонячну днину,

З ластівками, що линуть з вираю,

Прилинулась, чудова пташино,

З чужиноньки до рідного краю.

Видно, дуже серденько тужило

За полями, лісами, лугами,

Видно, щиро свій край полюбило,

Коли нині гостює між нами.

Не зманила Тебе чужа слава,

Що хоть світить, та серця не гріє,

І по лаврах ступаєш слезава,

В рідну землю, що з горя марніє.

Не відняла у Тебе чужина

Ні любові, ні серця у грудях,

Ти для Русі – все рідна дитина.

І за те нехай честь Тобі буде!

Богдан Лепкий

Життєві дороги Богдана Лепкого та Соломії Крушельницької перепліталися не раз. Перше знайомство відбулось ще у студентські роки, коли Богдан навчався у Львівському університеті, а Соломія у Львівській консерваторії Галицького музичного товариства. Студентські приятельські відносини дали почин багаторічній дружбі та співпраці.

Сей чоловік має техніку легку, справну,

симпатичну і велике почуття стилю…

Богдан Лепкий

Осип Курилас. Автопортрет. 1901р.

Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження художника Осипа Куриласа — одного з найкращих представників галицького живопису початку ХХ століття, очільника художньої горстки Пресової кватири УСС. Впродовж тривалаго часу Осипа Куриласа єднала щира дружба та плідна співпраця з визначним діячем української культури Богданом Лепким.