Поезія правдива

Цвіте в душі, як весна,

Й таємно творить дива,

Задумана, чудесна.

Б. Лепкий

Творчий доробок Богдана Лепкого — це життєдайне джерело, з якого питиме ще не одне покоління. Проходять роки, а у спадку, який він нам залишив ми відкриватимемо все нові і нові грані самобутності та неповторності його таланту, високий злет душі, віддзеркалення надій і сподівань на кращу долю для свого народу.

Кожного року в листопадові дні музей Богдана Лепкого наповнює особлива атмосфера. Творчий гамір, яскраві костюми, декорації – так готуються до виступів учасники ІІ етапу конкурсу читців творів Богдана Лепкого «Поезія правдива цвіте в душі, як весна».

Комуністичний режим не лише вичавлював з України якомога більше хліба, але вичавлював українську ідентичність

Юрій Шаповал

Масове винищення штучним голодом українських хліборобів було свідомим геноцидом сталінської політичної системи проти українців як нації. Радянська влада робила все, щоб не лише приховати факт Голодомору, але й знищити пам'ять про цей злочин. Виставковий проект Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» «Голодомор: нищення ідентичності» — це правдива розповідь про цей жорстокий терористичний акт проти мирних людей, про зруйновані людські долі, втрачені досягнення українців, втоптану в землю українську ідентичність. Це спроба посіяти в серцях людей зерна істини, що проростуть і вбережуть наш народ від духовного голоду на правду, від забуття цинічних злочинів радянської влади та намагання відібрати комуністичним режимом українську волелюбність.

Музей Богдана Лепкого долучається до заходів на вшанування пам’яті жертв Голодоморів в Україні. З 17 по 30 листопада 2019 р. у виставковій залі музею експонуватиметься виставка «Голодомор: нищення ідентичності», що є проєктом Національного музею «Меморіал жертв Голодомору». Бережанці та гості міста матимуть можливість ознайомитися зі складовими ідентичності українців як народу перед Голодомором. 22 банери у короткій формі з ілюстраціями розповідають про предмети та явища культури, науки, суспільного розвитку, побуту, економіки, які мали місце в історії України на початку XX століття, але були втрачені або частково втрачені через колективізацію й голод.

«Роботи Богдана Ткачика високодуховні, вони, завдяки енергетиці автора, запалюють глядачів вогнем любові до України, спонукають їх ставати людьми високої гідності та освіченості, тому надзвичайно важливо, щоб їх бачила, на них виховувалась молодь».

Орест Савка,

лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької

премії ім. братів Богдана та Левка Лепких