МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗЕЇВ - 2020

Вітаємо всіх зі святом – Міжнародним днем музеїв!

Зичимо музейним працівникам успіхів у діяльності, поповнень музейних зібрань, розширення наукових та професійних горизонтів, нехай людяними стають експозиції, а оплата та умови праці гідними. Нехай у ваших оселях панують добробут та затишок, а сили та здоров’я ніколи не полишають вас.

На жаль, цього року, в силу відомих об’єктивних причин, неможливі масові заходи, проте ми раді зустрітись з нашими відвідувачами онлайн. З нагоди Міжнародного дня музеїв пропонуємо переглянути відеоролик про роботу Музею Богдана Лепкого «Працюємо для вас» на нашій сторінці у фейсбуку та на каналі музею в ютюбі https://www.youtube.com/watch?v=xxG6vkgKLP4

Також у виставковій залі музею експонується виставка робіт українських художників «Мистецька лепкіана»  https://www.youtube.com/watch?v=QWEYPTjAFec

 

МІСТА ЄВРОПИ В ЖИТТІ БОГДАНА ЛЕПКОГО (до Дня Європи в Україні)

Життя Богдана Лепкого склалося так, що практично усе свідоме життя прожив поза межами рідного краю.

Тому пропонуємо вашій увазі онлайн-проєкт "Міста Європи в житті Богдана Лепкого", присвячений Дню Європи в Україні

https://www.youtube.com/watch?v=_8t9kpjVQrA

ЧАСТИНА 2. КРАСНОПУЩА

Сьогодні поведемо мову про ще одну християнську святиню, що займає особливе місце в житті та творчості Богдана Лепкого. Це Монастир Різдва Івана Хрестителя (ЧСВВ) в с. Краснопуща на Бережанщині. Знайомство Б. Лепкого з цим відпустовим місце було зовсім інше, ніж із Зарваницею. Про Краснопущу і сам монастир у письменника залишилося більше саме тих «інших» вражень, не як паломника, а митця.

Сучасний вигляд Краснопущанського монастиря.

Детальніше: ЧАСТИНА 2....

З ДНЕМ МАТЕРІ!

Мама — перше слово в житті кожної людини. Перше і найголовніше!

Хіба хтось може бути ближчим і ріднішим за неї? Вона дарує нам життя, вчить життєвої мудрості, оберігає від негараздів, допомагає, підтримує, піклується… З мамою все вперше: перше промовлене слово — «мама», перші кроки ступлені назустріч мамі, перші прочитані склади у слові «мама»…. Вона перший вчитель, друг і порадник. Тепло маминих рук зігріває нас навіть тоді, коли мами нема поруч.

Пропонуємо вашій увазі невеликий уривок зі спогадів Богдана Лепкого про маму.

Детальніше: З ДНЕМ МАТЕРІ!

ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОГОРОДИЦІ У РЕЦЕПЦІЇ БОГДАНА ЛЕПКОГО

Частина 1.До Зарваниці

У травні особливу пошану віддаємо Пресвятій Богородиці. Наш український народ має в Пречистій Діві Марії свою Опікунку і Небесну Матір. Так склалося, що в цьому ж місяці ми шануємо і наших земних матерів, тих, які дуже часто є першими поводирями маленької дитини до Божого храму, до молитви – розмови з Творцем. А в найскладніші періоди нашого життя земні матері віддають нас під опіку Матері Небесної. І «ще не чувано ніколи, щоб Вона не помогла…»

В церквах України чимало чудотворних ікон Богородиці, за посередництвом яких отримано особливі ласки, зцілення, навернення…. Саме про них і йтиме мова далі. У житті Богдана Лепкого, глибоко релігійної людини, практикуючого християнина, було три зустрічі з чудотворними іконами Пречистої Діви Марії. Перша відбулася у ще зовсім юному віці. Тоді Богдан Лепкий — хворобливий маленький хлопчина, разом з матірю Домною з Глібовицьких Лепкою приїхав на прощу до Зарваниці. Мати, після сімейної трагедії — в одну ніч померло троє молодших від Богдана дітей, вимолювала здоровя для свого, на той час єдиного, сина. І чудо відбулось: Богдан одужав, став відомим письменником, громадсько-культурним діячем, у сімї народилося ще четверо дітей.

Ось як через багато років письменник згадував прощу і саму Зарваницьку ікону Божої Матері у книзі «Казка мойого життя»:

Детальніше: ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ...

НАШ БІЛЬ ЧОРНОБИЛЬ

 

Цей дощ – як душ. Цей день такий ласкавий. Сади цвітуть. В березах бродить сік.

Це солов’їна опера, Ла Скала!

Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік. Тут по дворах стоїть бузкова повінь.

Тут ті бузки проламують тини.

Тут щука йде, немов підводний човен, і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ґанки.

Жив–був народ над Прип’яттю – і зник. В Рудому лісі виросли поганки,

і ходить Смерть, єдиний тут грибник.

Ліна Костенко. 2019

Пам'ять… Вона закарбовує біль, страждання та стає оберегом поступу у майбутнє. Якщо весь народ пам’ятатиме свою історію, він заслуговує на повагу, він вартий того, щоб дивитися у будучність.

В історії нашого багатостраждального народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них — 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. Чорнобиль і досі є незагоєною раною.

Детальніше: НАШ БІЛЬ ЧОРНОБИЛЬ

Лепківська цитата дня

Дивіться – Азія на нас іде! Орди заливають нас, мов потоп, палять городи й села, руйнують культуру, грозять неволею, - а ви й дальше воюєте самі поміж собою? А ви й дальше сваритеся о межу, видираєте один одному малий клаптик землі, щоби стратити цілу країну? А ви й дальше маєте на увазі тільки власне ваше добро, власні достатки й власні почесті! Вас вітчина мало що обходить!

Тернопільщина фестивальна

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання