Біографія

 

Богдан-Нестор Сильвестрович Лепкий народився 4 листопада 1872 року на хуторі Кривенькім поблизу села Крегулець на Гусятинщині (Тернопільщина) в родині греко-католицького священика о. Сильвестра Лепкого та Домни з Глібовицьких Лепкої. З Крегульцем пов’язані перші дитячі спомини. Від 1878 р., через проблеми із здоров’ям, батьки віддають шестирічного Богдана до дідуся о. Михайла Глібовицького у Бережани (Тернопільщина). Тут він перебуває під опікою молодших материних сестер, а бережанське підсоння краще сприяє його одужанню. Згодом Б. Лепкого записують до другого класу так званої нормальної школи в Бережанах, яка дала йому перші уроки соціальної справедливості.

 

1883 – 1891 рр. – навчався у Бережанській гімназії. З дитячих років Б. Лепкий любив малювати і мріяв стати художником, тому під час навчання в гімназії брав приватні уроки малювання в знаменитого згодом художника, а тоді випускника гімназії, Юліана Панькевича. «Матуру» (випускні іспити) здав з відзнакою.

 

Восени 1891 р. Б. Лепкий вступив до Академії мистецтв у Відні, згодом перевівся на філософський факультет Віденського університету. А вже з другого курсу навчався у Львівському університеті, який закінчив 1895 р.

 

Від осені 1895 р. – вчителює у Бережанській гімназії. Тут викладає українську літературу, польську мову та літературу. Попри працю в гімназії, бере активну участь у громадському житті краю: заснування читалень «Просвіти» по селах, організація концертів «Бояна», Соломії Крушельницької. В Бережанах пише свої перші оповідання, беручи теми з життя Бережанського повіту.

 

2 лютого 1897 р. Богдан Лепкий одружується з Олександрою Лепкою, донькою професора о. Миколи Лепкого з Коломиї.

 

У 1899 р. Б. Лепкого запрошують викладати українську мову та літературу в Ягеллонському університеті, водночас він працює у двох гімназіях, доцентом Вищих державних вчительських курсів (Краків, Польща). Він співзасновник (1901 р.) «Словянського клубу» в Кракові, заступник голови краківської філії товариства «Просвіта», де започаткував традицію щорічних Шевченківських академій. У помешканні Лепких збиралася вся краківська українська еліта.

 

Після початку Першої світової війни виїхав до Австрії, де у м. Відні працював в редакції «Вісника Союзу Визволення України» й Культурній раді. Восени 1905 р. – переїхав до Німеччини, там працював в таборах для українських військовополонених російської армії. З 1919 р. працював в Українській військово-санітарній місії. У січні 1921 р. переїхав до Берліна, де очолював Український допомоговий комітет, Комітет опіки над утікачами, Товариство охорони могил. Співзасновник українських видавництв в Німеччині Я. Оренштайна «Українська накладня» та гетьманського руху «Українське слово». Також викладав українську літературу на курсах українознавства при посольстві УНР у Берліні.

 

У 1925 р. повернувся до Кракова, продовжував викладацьку діяльність в Ягеллонському університеті, очолював тут кафедру української літератури.

 

З 1930 р. Б. Лепкий з родиною часто приїжджав до санаторію в с. Черче біля Рогатина (Івано-Франківська обл.) на відпочинок та лікування. У Черчі на кошти, зібрані бережанцями та рогатинцями, збудували для Б. Лепкого віллу «Богданівка», яка стала одним із центрів життя української еліти.

 

В 1938 р. обраний сенатором польського сейму.

 

Після того, як 1939 р. німецькі окупанти закрили Ягеллонський університет, письменник залишився без роботи, йому відмовили у професорській пенсії. Щоб добути кошти на прожиття дописував до українських часописів, перекладав.

 

Помер 21 липня 1941 р. від серцевого нападу, похований у Кракові на Раковицькому кладовищі.

Лепківська цитата дня

Дивіться – Азія на нас іде! Орди заливають нас, мов потоп, палять городи й села, руйнують культуру, грозять неволею, - а ви й дальше воюєте самі поміж собою? А ви й дальше сваритеся о межу, видираєте один одному малий клаптик землі, щоби стратити цілу країну? А ви й дальше маєте на увазі тільки власне ваше добро, власні достатки й власні почесті! Вас вітчина мало що обходить!

Тернопільщина фестивальна

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання