Тернопільська обласна рада

 

oda.te.gov.ua

 

kultoda.com.ua

 

mincult.kmu.gov.ua

 

president.gov.ua

 

rada.gov.ua

 

Бережани

Нас відвідали:

969646
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Цього місяця
Всього
1786
405
4109
11630
969646

ЧАСТИНА 3. БЕРЕЖАНСЬКА ЧУДОТВОРНА ІКОНА БОГОРОДИЦІ

У зовсім юному віці (неповних 6 років) Богдан Лепкий переїхав жити у Бережани до дідуся о. Михайла Глібовицького. Тому й місцева церква Пресвятої Трійці була знайома йому з ранніх літ. Тут на урочистій церемонії отримував відзнаку про закінчення початкової школи, у ній вислуховував Святу Літургію перед заняттями в гімназії (гімназистом і, згодом, суплентом), саме в цьому храмі відправляли Службу Божу за його здоров’я у 1932 році, святкуючи 60-ліття митця. Церква Пресвятої Трійці, як і самі Бережани залишилася назавжди теплим спомином у серці Богдана Лепкого. Згадки про неї та її реліквії знаходимо на сторінках книги «Казка мойого життя». А от сама чудотворна ікона Бережанської Богородиці навіть стала головною героїнею оповідання «Ікона». У творі враження митця-художника, який, перш за все, отримує естетичну насолоду від високомистецького твору, поєднуються з захопленням і трепетом паломника. В оповіданні письменник не тільки дав чудовий опис образу Матері Божої, а й по-своєму інтерпретував легенди про його походження та одну з історій про зцілення за посередництвом ікони.

Оповідання «Ікона» вперше було опубліковане в американському журналі «Овид» у 1961 р. Тож пропонуємо вам уривки з цього оповідання.

Бережанська чудотворна ікона Матері Божої. Фото з інтернетмережі.

 

ІКОНА

Там, де здіймаються тепер високо понад дахами кам’яниць бані парафіяльної бережанської церкви, стояла колись, за моїх хлоп’ячих літ, невеличка кам’яна церковця, перероблена з давнього вірменського, купецького магазину. Грубезні контрфорси й довгі вузькі вікна з малими шибками в олив’яних рамах, робили її подібною до середньовічної твердині. Навіть головні, входові двері були вузькі й низькі, густо поцвяховані, щоб їх ворог не міг розбити чи виважити. Коли б так, не дай Боже, пожежа, або інша тривога, то не знати, хто вийшов би з душею. Але це нікому й на гадку не приходило, бо в неділю та свята церковця була повніська. А про відпусти, то вже навіть і не згадувати. У відпустові дні людей зомлілих на плечах виносили. Нарід із далеких сіл і міст плив до Бережан на прощу, бо в церкві була маленька домовина з мощами святого Івана і чудотворна ікона Богородиці. Мощі в престолі направо, а Богородиця наліво. Оба ті бічні престоли так само, як і головний, великий, збудовані в стилі раннього, шляхетного бароко, з різьбами не будь-якої руки, мали високу мистецьку вартість. [] Коло правого звичайно правив гімназійний катехит, отець шамбелян Соневицький. З лівого престола дивилася на побожну молодь золоториза й темнолиця ікона Богородиці. Про неї казали, що за давніх часів привезено її з Царгороду. Чи правда це, не знаю, але була вона не така, як інші ікони. Темнолиця, як у Вільні, Ченстохові або в Зарваниці. Здавалося, більш спочутлива, може, тому, що менше візантійська, хоч не менш достойна. Вся вона — одна любов, одно милосердя, одна турбота про добро твоє і спасіння. Не бійся! Вислухає твої молитви, поможе тобі, бо кому відмовила б Вона Своєї помочі.

Цепква Пресвятої Трійці вже частково перебудована. Фото з інтернетмережі.

Не знати, який мистець, коли й де малював цю ікону, як називався, звідки був родом, світська людина чи монах, далекий нам чи близький, та, мабуть, не жадоба слави, тільки любов поводила його руками і пензлем, готовила й підбирала кольори.

Казали, що колись-колись, багато літ тому, на приказ великого пана, на Синяві Синявського, перевезено цю ікону до якоїсь іншої, не нашої святині. [] Та вірні все-таки приходили, навіть із далеких сторін, молилися хоч і не до ікони, то на спогад про неї.

Так молилася сотничиха Гориничка, що по втраті чоловіка сиділа на хуторі кінець города, на Адамівському передмісті. А мала вона доньку-одиначку, Мартусю. [] Гориничка бігала по ліки для своєї Мартусі. А як верталася з ними, то за кожним разом поступала до церкви, щоб скріпити їх цілющу силу молитвою до Пречистої.

Та відколи ікону забрали, ліки ніби ослабли й не помагали. [] Аж однієї ночі вона так важко захворіла, що, здавалося, не доживе до ранку.

Мати вдягнулася й пішла в город до лікаря по ліки. [] А надворі вихор скаженів. [] «О Пречиста, спасай не мене, а доньку мою безталанну!» — кричить, щоб перекричати вітер. І… Ущух. Не виє, не скаженіє, не божеволіє, лише покірно лягає на землю і тулиться до неї, як пес до ніг свого пана. «Ходи за мною» — чує тоді Гориничка. [] Покірно і слухняно іде за ним, за тим голосом дивним… Стала … Перед нею церковна ікона: Мати Божа, ця самісінька, що була перше. Ті самі очі не збагнуті, ті самі добряче всміхнені уста, ті самі благотворні руки. Оперлася плечима об церковні двері, і ясність від неї вдарила далеко на майдан. [] «Встань і йди до недужої Мартусі!» — почула цей самий голос, що добувався з нелюдських уст, а летів прямо з неба.

Поки Гориничка вспіла піднятися з землі, церковні двері відчинилися й ікона переступила поріг. Тоді двері зачинилися знову за нею. []

Коли ранком паламар прийшов до церкви і побачив у престолі ікону, то очам своїм не повірив. [] Так його застав старенький отець парох. []

Не казав відчиняти церкви, поки ікони не заслонили старим образом, що висів у захристії. Боявся, щоб вороги знову її не відібрали.

Аж змінилися часи і люди, на місце давніх володарів прийшли нові, й ікону знов відкрито.

І знов Вона, темнолиця і золоториза, спочутливими очима дивиться на тих, що прибігають до Неї із своїм горем і тривогами, вислухає їх благань терпеливо та помагає їм.

Коли й від кого чув я це оповідання, нині сказати не вмію. Колись … давно.

Фото з інтернетмережі.

Лепківська цитата дня

Дивіться – Азія на нас іде! Орди заливають нас, мов потоп, палять городи й села, руйнують культуру, грозять неволею, - а ви й дальше воюєте самі поміж собою? А ви й дальше сваритеся о межу, видираєте один одному малий клаптик землі, щоби стратити цілу країну? А ви й дальше маєте на увазі тільки власне ваше добро, власні достатки й власні почесті! Вас вітчина мало що обходить!

Зараз на сайті

На сайті 11 гостей та відсутні користувачі

Тернопільщина фестивальна

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання