Тернопільська обласна рада

 

oda.te.gov.ua

 

kultoda.com.ua

 

mincult.kmu.gov.ua

 

president.gov.ua

 

rada.gov.ua

 

Бережани

Нас відвідали:

1914139
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Цього місяця
Всього
1179
1429
2608
19033
1914139

ВЕЧІР ПЕРЕД АНДРІЯ (сторінками творів Богдана Лепкого)

Сьогодні вечір, що передує дню Святого апостола Андрія Первозванного. Свято Андрія, або просто Андрія — це не тільки релігійне свято, але й народне. За давніми народними віруваннями вважають, що ніч з 12 на 13 грудня наповнена чарами. Андрієва ніч допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. І ворожити слід саме у ніч перед святом.

У творах Богдана Лепкого можна зустріти опис багатьох народних звичаїв та обрядів: різдвяних, великодніх, пов’язаних зі жнивами, святом Трійці тощо. У «Казці мойого життя» митець описав, як саме відзначали найбільші релігійні свята у його родині, яких народних звичаїв дотримувалися. Не оминув письменник увагою і вечір перед святом Андрія Первозванного, один із розділів третьої частини «Бережани» має назву «Вечір під св[ятого] Андрея». Тут Б. Лепкий розповідає як ще малим спостерігав за дівочими ворожіннями напередодні Андрія, які організовували його тітки, описує кілька видів ворожби: на балабухах, виливання воску, калатання ложками по паркані, переставляння дівочих черевичків. А ще подає розповідь далекої родички тети Олесі про грішну ворожбу, якою не варто займатись.

Подаємо невелий уривок цього розділу, а повністю зможете прочитати у «Казці мойого життя» Богдана Лепкого.

ВЕЧІР ПІД СВ[ЯТОГО] АНДРЕЯ

— Мали ми сусіда, великого багача, що мав доньку Олю, одиначку, гарну, багату, але не мудру.

— Чому б то не мудру

— А тому, бо опівночі перед святим Андреєм засвітила свічки, поставила дзеркало, взяла ножиці в праву руку, дивилася в дзеркало й чекала.

Ілюстративне фото з мережі Інтернет

І що?

— І нараз побачила в дзеркалі хлопця. Гарний був, як вилитий. Мав на собі гранатовий сурдут і ясні, в паски панталони, віденської моди, так, як тоді в нас одягалися. Глипнула, — подобався їй, шарнула ножицями, і малесенький шматок гранатового сукна з лівої поли, як цвіт з дерева, опав на килим. Знову зирнула в дзеркало, нікого не було. […]

Минув рік. Знову наближався вечір святого Андрея. Ніч була така темна й бурхлива, як нині, і так само снігом мело. Наші сусіди вже зібралися йти спати, як перед ганком озвалися дзвінки. Хтось застукав до дверей. Увійшов старший священник і молодий незнайомий чоловік. Збилися з дороги, довго блудили, бо на Поділлі блуд чіпається часто, просять, щоб могли переночувати. […]

Оля глянула й остовпіла. Цей красунь у гранатовім сурдуті і в ясних панталонах, він — той самий, що бачила його в дзеркалі…

Побралися й зажили собі так щасливо, як у казці. […] Одного разу сиділа моя Оля в своїй кімнатці й переглядала свої листи, стяжки, засушені китички, спомини з дівочих літ. На те увійшов її муж. Сів біля неї, балакали й жартували безжурно. Нараз побачив він оцей малесенький шматочок гранатового сукна. [..]

«Це якраз той шматочок, що хтось мені його відтяв з лівої поли мого героїка. Звідки ти його взяла? Кажи!»

Не давав жінці спокою, поки не призналася, як воно було… […] Відтоді ніби якась зимна стіна виросла поміж ними. […] Вони пібралися не по-Божому, а в несамовитий спосіб. І най Бог хоронить, щоби котра з вас важилася на таке діло.

Лепківська цитата дня

Дивіться – Азія на нас іде! Орди заливають нас, мов потоп, палять городи й села, руйнують культуру, грозять неволею ... 

Зараз на сайті

На сайті 26 гостей та відсутні користувачі

Тернопільщина фестивальна

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання