21 липня у музеї Богдана Лепкого відбулася година пам’яті на відзначення 73-ї річниці з дня смерті письменника. Розпочався захід традиційно – панахидою біля пам’ятника, яку відправив о. Омелян Легета.

   У некролозі поміщеному у газеті «Краківські Вісті» за 3 серпня 1941 року читаємо:

«Видиш, брате мій, товаришу мій

Відлітають сірим шнурком

Журавлі в вирій…»

Б.Лепкий

   «Жалібними звуками пронеслася по землях України пісня про журавлів… Пісня, що її своїм серцем виспівав Богдан Лепкий і що нею прощали і прощають в українському народі тих, що линуть у вирій, що відходять від нас на вічний спочинок у другий, кращий світ.

   І пісня ця сьогодні обгорнула майже всю Україну, жалобою сповнила тисячі сердець тих, що навіки прощають жертви московського злочинця – вбивника.

   І неждано, в цих днях народного горя й жалоби пронеслася новим болючим акордом вістка, що з журавлями відлинув і їх сторозький журавель, відлетів у вирій великий Сторож Духа Народу, його Співець-Звеличник – Богдан Лепкий.»

   Ці рядки ніби вчора написані нашим сучасником, а не 73 роки назад. Як у ті часи, так і сьогодні ця пісня живе в серцях українців, бо народилася з великої любові до свого народу. Неодноразово сумні акорди «Чути:кру! кру! кру!» доносилися до нас із сцени Майдану під час Революції Гідності. Прозвучала вона і цього дня у стінах музею Богдана Лепкого, як пам'ять про геніального автора.

Теплими словами та спогадами поділилися присутні Лауреати премії ім. братів Богдана і Левка Лепких Н.І.Волинець, З.І.Головацький, Б.Я.Тихий та Т.В.Тремба. Завідувач фондів музею Богдана Лепкого Н. П.Дирда представила експоновані на виставці «Чути: кру!кру!кру!, в чужині умру…» ксерокопії деяких промов, ксерокопії фотографій із похорону митця. Молоді декламатори Андріїв Тарас та Ценайко Оля майстерно зачитали поезії присвячені Б. Лепкому.