До 142-ї річниці Б. Лепкого. НЕВІДОМИЙ ПОРТРЕТ ЛЕПКОГО У БЕРЕЖАНАХ на виставці Ярослава Лукавецького

Ярослав Лукавецький, будучи студентом Краківської академії мистецтв, відважився прийти до помешкання професора Богдана Лепкого і попросив його попозувати для портрета. Ідейний наставник та почесний голова студентського мистецького об’єднання «Зарево», улюбленець студентів не відмовив хлопцеві з далекого Снятина, але поставив умову: під час сенсів буде займатися своєю працею.

Цікаво, яку працю вершив поет, доки молодий маляр творив його образ?

Вже сьогодні бережанці мають нагоду про це дізнатися. Портрет Богдана Лепкого, про який ніколи не згадували дослідники життєпису письменника, на виставці у Бережанах!

Вже стає традицією для Обласного комунального музею Богдана Лепкого і Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани до відзначення річниці від дня народження письменника влаштовувати виставки художників. І тих, які в далеких 1930-х мали нагоду співпрацювати з Лепким, влаштовувати виставки з нагоди його ювілею, і тих, які вже тепер відзначені Всеукраїнською премією ім. Богдана і Лева Лепких.

Ярослав Лукавецький – художник епохи Богдана Лепкого, талановитий «зарівчанин». Коли письменник побачив свій портрет, сказав: «Я не сподівався, що ви такий добрий художник».

А в Ярослава на той час уже були пройдені студії у знаменитих майстрів живопису О.Новаківського у Львові, А. Терлецького у Кракові. Та й в академії навчали польські художники світової слави. Тому мистецтвознавці одностайно відзначають його роботи краківського періоду як зрілого портретиста. І ми, через 90-80 років після їх створення, маємо нагоду це пізнати, бо на виставці представлено 10 портретів відомих знаменитостей – Івана Франка, М. Драгоманіва, різьбяра Ю.Шкрібляка, режисера О. Скалозуба, художниці М. Гарасовської, дружини Надійки. Автопортрет знайомить нас з художником-юнаком 22-річного віку.

Доля ж йому судила сходити життєвими стежками 85 років. Переважно це була покутська земля, хоч довелося звідати і сталінських репресій, і сибірських тюрем. Повернувшись у рідний Снятин, запізнав безробіття, якийсь час вчителював. Ім’я Лукавецького було викреслене із сторінок українського мистецтва, виставок не влаштовували. Отож, коли запросили на посаду архітектора, Ярослав працював з мистецькою віддачею – дбав про естетичну забудову міста.

Зірка його таланту не згасла: куточки рідного Покуття переносилися на полотно чи картон, для вистав «Украдене щастя», «Назар Стодоля» готувалися ескізи декорацій, костюмів. До речі, у нашому залі вперше представляються сценографічні ескізи. Найбільше їх до вистави Лесі Українки «У пущі». Ярославу Лукавецькому, який зазнав творчих успіхів як театральний художник в Івано-Франківську ще в повоєнні часи, так мріялося разом із сином – режисером Мироном Лукавецьким здійснити постановку цієї драми.

Про ці та інші деталі із життя художника дізнавалися присутні на відкритті виставки вже від онука – Леся Лукавецького, який виріс і сформував своє естетичний світогляд в малярському та театральному середовищі. Хоч сам став лікарем, та зберіг дідусеву спадщину в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. В. Кобринського, в домашній колекції. А на відзначення 142-ї річниці від дня народження Богдана Лепкого люб’язно представив на огляд бережанців.

Вперше і він, і його дружина Інна, доньки, які продовжать мистецьке начало свого родоводу – Олександра готується стати дизайнером, а Надійка – акторкою, були учасниками свята лепківської поезії і пісні у Бережанах. Вірші читали науковий співробітник музею Богдана Лепкого Галина Кізимович, переможці традиційного районного конкурсу   «Поезія   правдива цвіте в душі як весна» Оля Цинайко, Настя Пришляк, Софія Сорокоум, Тарас Андріїв, які разом із 26 іншими були нагороджені грамотами музею письменника та відділу освіти. Пісні звучали у виконанні лауреатів лепківських премій – Ярослави Мазурак та учасниці хору «Просвіта» – солістки Лілії Слободної.

Про життя і творчість Лепкого говорили директор музею Олег Захарків, завідувачка фондами Надія Дирда, в.о. зав. районного методкабінету відділу освіти Василь Бич і методист Оксана Лещук, враженнями від робіт Я.Лукавецького ділилися автор виставкового проекту науковий співробітник музею Ірина Ухман та директор ДІАЗу Василь Зорик.

Так що ж читав Богдан Лепкий під час створення свого портрету в 1932 році? Відчитає лиш той, хто відвідає виставку, а функціонуватиме вона у виставковому залі заповідника аж до різдвяних свят.

                                          Надія Волинець, учений секретар ДІАЗ

 

Лепківська цитата дня

Дивіться – Азія на нас іде! Орди заливають нас, мов потоп, палять городи й села, руйнують культуру, грозять неволею, - а ви й дальше воюєте самі поміж собою? А ви й дальше сваритеся о межу, видираєте один одному малий клаптик землі, щоби стратити цілу країну? А ви й дальше маєте на увазі тільки власне ваше добро, власні достатки й власні почесті! Вас вітчина мало що обходить!

Тернопільщина фестивальна

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання