«ВЕРТЕП НАШИХ ДНІВ» - ГУМОРИСТИЧНИЙ БАРОМЕТР ГАЛИЦЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Стрілець Наталія

Старший науковий співробітник

обласного комунального

музею Богдана Лепкого

м. Бережани

«ВЕРТЕП НАШИХ ДНІВ» - ГУМОРИСТИЧНИЙ БАРОМЕТР ГАЛИЦЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

У статті на основі опрацьованих матеріалів із фондів Обласного комунального музею Богдана Лепкого в м. Бережани розповідається про діяльність популярного в Галичині у міжвоєнний період лялькового театру «Вертеп наших днів», засновником якого був Лев Лепкий.

Ключові слова: ляльковий театр, «Вертеп наших днів», Лев Лепкий, Львів, Галичина, Едвард Козак, Роман Купчинський.

Для міжвоєнного періоду в Галичині властива особлива модель українського театрального руху. Особлива роль у ньому належала мандрівним театральним трупам, які «будучи універсальною мобільною формою театральної практики, поширювали надбання тогочасної української культури, часом навіть формуючи рівень національної свідомості місцевого українського населення» [1, c.47]. Не міг стояти осторонь цього процесу і багатогранний у своїй творчості Лев Лепкий, який був співзасновником та автором спектаклів для багатьох молодих мандрівних театрів. Серед яких доволі відомою та популярною була перша українська галицька трупа естрадного характеру «Співомовки».

Детальніше: «ВЕРТЕП НАШИХ...

РОЛЬ ЧЛЕНІВ ОУН У ПЕРЕВЕЗЕННІ АРХІВУ БОГДАНА ЛЕПКОГО З ВІДНЯ ДО НІМЕЧЧИНИ ТА США

Стрілець Н. Л.

Старший науковий співробітник

Обласного комунального музею Б. Лепкого

в м. Бережани

РОЛЬ ЧЛЕНІВ ОУН У ПЕРЕВЕЗЕННІ АРХІВУ БОГДАНА ЛЕПКОГО З ВІДНЯ ДО НІМЕЧЧИНИ ТА США

 

У статті розповідається про перевезення архіву Богдана Лепкого з Відня до США. Важливу роль у справі по рятування цінних документів відіграли члени українського підпілля, зокрема Микола Климишин.

Ключові слова: Б. Лепкий, архів, рукопис, автограф, ОУН, Микола Климишин.

Богдан Лепкий (1872–1941) - письменник, вчений, публіцист, промовець, педагог, художник, перекладач, громадсько-політичний і культурно-просвітній діяч. Його діяльність та духовна спадщина відіграли значну роль у формуванні української національної ідеї. Для глибшого розуміння ролі письменника в українському духовному відродженні важливе значення має вивчення його архівної спадщини, яка зберігається в архівних та музейних фондах не лише в Україні, а й закордоном. Можливо, саме через таку розпорошеність, ця тема не була в історіографії безпосереднім об’єктом вивчення.

Детальніше: РОЛЬ ЧЛЕНІВ ОУН У...

РОЛЬ О.СИЛЬВЕСТРА ЛЕПКОГО В ГРОМАДСЬКО-КУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ БЕРЕЖАНЩИНИ

Стрілець Наталія

старший науковий співробітник

Обласного комунального музею

Богдана Лепкого в м. Бережани

УДК 271.4.-726.3

РОЛЬ О.СИЛЬВЕСТРА ЛЕПКОГО В ГРОМАДСЬКО-КУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ БЕРЕЖАНЩИНИ

У статті розповідається про різнобічну діяльність о. Сильвестра Лепкого на ниві українського громадсько-культурного життя Бережанщини. Особливу увагу автор звертає на просвітню працю священика у своїх парафіях.

Ключові слова: священик, їмость, приходство,парафія, Поручин, Жуків, часопис, читальня, Марко Мурава.

This article is about multilateral activity of Fr. Sylvester Lepky in the field of Ukrainian social and cultural life of Berezhany district. A special attention the author pays to educational work of the priest in his parishes.

Key words: priest, priest’s wife, rectory, parish, Marko Murava, periodical, reading room, Poruchyn, Zhukiv.

У другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст. в умовах неграмотності населення священики та їх родини впродовж тривалого часу були чи не єдиними представниками інтелігенції в селах Галичини. Саме на їхніх плечах лежала значна частка просвітньої роботи. До таких відомих учасників та організаторів національно-культурного життя в провінції належить і о. Сильвестр Лепкий, батько відомого українського письменника Богдана Лепкого.

Детальніше: РОЛЬ О.СИЛЬВЕСТРА...

СВЯТКУВАННЯ 60-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ БОГДАНА ЛЕПКОГО В ГАЛИЧИНІ

Наталія Стрілець

старший науковий співробітник

обласного комунального музею Б. Лепкого в м. Бережани

СВЯТКУВАННЯ 60-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ БОГДАНА ЛЕПКОГО В ГАЛИЧИНІ

(на основі фондів музеюБ. Лепкого в м. Бережани)

У статті висвітлюється відзначення 60-річного ювілею Б. Лепкого в Галичині. Детальніше розглянуто урочисті заходи у Бережанах, Рогатині, Львові, Коломиї, Івано-Франківську.

Ключові слова: Б. Лепкий,ювілей, академія, афіша, вітальна адреса, альбом, вілла «Богданівка».

The article is told about 60th anniversary of Bohdan Lepkiy in Hallychyna.A festive meetings were taken place in Berezhany, Rohatyn, Lviv, Kolomyia and Ivano-Frankivsk.

Key words: B. Lepkiy, anniversary, academy, placard, invitations, album, country house “Bohdanivka”.

 

Богдан Лепкий (1872 – 1941 рр.) – поет, прозаїк і публіцист, критик і літературознавець, видавець-текстолог, талановитий перекладач творів західноєвропейської та російської літератур, художник, педагог, професор Ягеллонського університету, сенатор польського сейму. За 69 років життя Б. Лепкий видав 77 власних книг і 62 томи творів українських письменників. Світове визнання йому принесли історична епопея «Мазепа», повісті «Сотниківна», «Вадим», «Каяла», оповідання «Орли», пісня «Видиш, брате мій…» та ін. В його творчій спадщині десятки збірок поезії та оповідань, літературознавчих досліджень, перекладів. Він багато зробив для популяризації та визнання української літератури й культури в Польщі та світі як своїми художніми перекладами і літературною творчістю, так і виступами у пресі, видавничою та редакторською діяльністю. Пошанований за життя, Б. Лепкий належить до тих представників українського письменства, творча спадщина яких з ідеологічних міркувань була штучно вилучена з культурно-мистецького обігу на радянських теренах. Ситуація кардинально змінилася у добу національного відродження: ім’я Б. Лепкого та його твори прийшли до сучасного читача. Завдяки зусиллям ентузіастів, добродійству багаторічного куратора архіву письменника д-ра Р. Смика, у Бережанах в приміщенні міської ратуші 27 серпня 1995 р. відкрився музей Богдана Лепкого, де у шести експозиційних залах зібрані численні експонати про життєвий та творчий шлях письменника.

Детальніше: СВЯТКУВАННЯ...

ПОРТРЕТИ ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ В РЕЦЕПЦІЇ БОГДАНА ЛЕПКОГО

Стрілець Н. Л.

старший науковий співробітник

обласного комунального музею

Б. Лепкого в м. Бережани

ПОРТРЕТИ ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ В РЕЦЕПЦІЇ БОГДАНА ЛЕПКОГО

У статті розповідається про дослідження Б. Лепким портретів гетьмана І. Мазепи. На епістолярному матеріалі проаналізовано роль письменника у виданні портрета Мазепи роботи О. Куриласа. Також автор звертає увагу на художні роботи та мистецтвознавчу розвідку Б. Лепкого «мазепинської» тематики.

Ключові слова: Б. Лепкий, гетьман І. Мазепа, О. Курилас, портрет, гравюра, рецепція.  

In the article is told about researching Bohdan Lepkyi’s portraits of Ivan Mazepa. With helping letters was done analyse the writer’s role in publishing of Mazepa portrait, the work of Osyp Kurylas. The Author pay attention to pictures and work about art of B. Lepkiy “ Mazepa” theme.

Key words: B.Lepkiy, hetman Ivan Mazepa, Osyp Kurylas, portreit, engraving, reception.

У письменницькій спадщині відомого українського письменника Богдана Лепкого вагоме місце займає роман-епопея про гетьмана Івана Мазепу. Його написання («Мотря» (І, ІІ – 1926 р.), «Не вбивай» (ІІІ – 1926 р.), «Батурин» (IV – 1927 р.), «Полтава» (V,VI – 1928 – 1929 рр.), «З-під Полтави до Бендер» (VII – 1955 р.)) стало підсумком багаторічної праці письменника над вивченням історії України. Окрім студій над «Історією Русів», працями М. Грушевського, П. Куліша, Д. Бантиш-Каменського, М. Костомарова, І. Срезневського, В. Липинського, польських, французьких та німецьких істориків, Б. Лепкий також проявляв постійний інтерес до портретів гетьмана Івана Мазепи, що є доволі важливим чинником у ґенезі епопеї «Мазепа».

Детальніше: ПОРТРЕТИ ГЕТЬМАНА...

Лепківська цитата дня

 

 

У різдвяні свята

Спішім брат до брата,

Позабудьмо, що нас ділить,

Що відводить нас від ціли,

І заколядуймо...

 

Тернопільщина фестивальна

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання