Дружні та творчі зв'язки Богдана Лепкого та Соломії Крушельницької

Ірина Ухман,

старший науковий співробітник

обласного комунального

музею Богдана Лепкого

(м.Бережани).

Дружні та творчі зв'язки Богдана Лепкого та Соломії Крушельницької

«Тому тебе славлять всі люди,

Як райську птичку голосную, —

Бо слава слова і пісень

Славніша, як побіди день».

Сильвестр Лепкий

Життєві дороги Богдана Лепкого та Соломії Крушельницької перепліталися не раз. Коли Богдан навчався у Львівському університеті (1892-1895 рр.), тоді відбулася перша зустріч і знайомство юного поета з Соломією, яка в той час виступала на театральній сцені Львова. Будучи на третьому курсі, Лепкий переїхав на вулицю Шкарпову, де замешкав разом з Климом Глібовицьким та Юрком Тобілевичем. Перший — талановитий математик, філософ. Другий — син знаменитого драматурга і актора Івана Тобілевича (Карпенка-Карого), ентузіаст театру. До Юрка (Тобілевича) часто заходили Микола Вороний, Северин Паньківський. В цей період відбулися ще знайомства з Олександром Мишугою, Остапом Нижанківським та Соломією Крушельницькою, які позитивно вплинули на Богданову творчість. Молоді хлопці часто ходили до театру. А в їхній хаті мов жива виринала історія українського театру з усіма своїми принадами.[3- ]

 

Після закінчення Львівського університету Б. Лепкий повертається в «найкраще» для нього місто в світі — Бережани. Тут, у Бережанській гімназії, де колись навчався будитель Галичини М. Шашкевич, його дідусь о. Михайло Глібовицький, батько о. Сильвестр Лепкий і яку закінчив сам Богдан, Лепкий починає свою педагогічну діяльність на посаді вчителя української та німецької мови та літератури (1895-1899). Крім творчої та педагогічної діяльності, Богдан Лепкий бере участь у культурно-просвітницькому житті Бережанщини. Продовжує зв'язки з місцевою філією «Просвіти», надає допомогу в підготовці щорічного відзначення традиційних Шевченківських днів, роковин народження Маркіяна Шашкевича, днів «Просвіти», вечорниць та інших масових заходів. Визначною подією у житті бережанців та гостей міста став концерт славнозвісної (вже на той час) української співачки Соломії Крушельницької. Ця жінка в своїй діяльності досягла таких висот, про які може тільки мріяти співак, а тим більше жінка тих часів. Протягом свого життя вона проспівала десятки оперних партій, виступала в найкращих театрах та концертних залах Італії, Франції, Польщі, Росії, Іспанії, Португалії, Єгипту, США та багатьох інших країн. З нею бажали співати і виконувати свої ролі співаки світової слави: Енріко Карузо, Маттіа Баттістіні, Тітта Руффо. Вони у перші десятиріччя XX ст. царювали на оперних сценах світу. І лише одна жінка спромоглася сягнути їхніх висот і стати врівень з ними. Нею була українка Соломія Крушельницька.

«В неділю 12 червня виступила славнозвісна примадонна оперова [...] Соломія Крушельницька в Бережанах з концертом, устроєним заходом «Бережанського Бояна», — читаємо в газеті «Діло» (1898 р.). Організацією концерту безпосередньо займався і Богдан Лепкий.

Свідченням того є листи Лепкого до Соломії Крушельницької:

«28 травня, 1898, Бережани. Високоповажана Пані!

«Бережанський Боян» радо годиться на Ваші услів'я і радуєся та гордиться І вже самою гадкою, що незадовго буде мав нагоду повитати Вас у себе та почути Вашої незрівнянної пісні.

Нам найкраще надається на концерт день 19 червня, т. є. неділя, а коли ні, то тиждень скорше, значиться, 12 червня н. ст.

До того часу сподіємся, що будемо могли як слід приладитися до концерту. Просимо лишень подати свій репертуар і то якнайскорше, бо чим скорше подасгься програму до відомосте загалу, тим лучше. «Боян» може обняти своїми силами чотири або п'ять точок — між ними буде Колесси [Філарета Колесси] «Вулиця» і Лисенка «Хор женців» із «Утопленої».

При тій нагоді дякуємо сердечно, що не забули за нас, і остаємо з глибоким і поважанєм

Андрій Чайківський      Богдан Лепкий

за виділ «Бережанського Бояна».

У листі від 7 червня 1898 р. Б. Лепкий остаточно узгоджує дату проведення концерту, а також запрошує Соломію Крушельницьку зупинитись на час перебування у Бережанах у його будинку.

«Високоповажана Пані!

Концерт назначено після Вашої волі на день 12 н. ст. червня. Підготовлення пороблені, хори вчаться пильно, майже щоднини вправи.

Коні на станцію вишлю, лишень ласкаві будьте повідомити, до якого потягу.

Коли Вам немилі готелі (жидівські), то я радо віддам до Вашої розпорядности свою хату.

Нетерпіливо дожидаємо Вашого ласкавого приїзду.

З глибоким поважаннєм,

Богдан Лепкий»[2- ]

Концерт Соломії Крушельницької відбувся в «Католицькому Домі», який збудував на початку 1890-х рр. римо-католицький парох Леонард Солєцкі. Це був досить великий будинок на той час, з чималою залою на 400-500 місць.[1-101]. Будівля збереглася до сьогоднішніх днів. У репертуарі співачки прозвучали арії з опер Дж. Верді, Дж. Россіні італійською мовою, а також «Рiesn dudarza» І. Падеревського польською. Серед українського репертуару, який виконувала Соломія, особливо сприйнялися бережанською громадськістю пісні М. Лисенка «Тебе, моя любко єдина» та «Коли настав чудовий май». Представники музичного товариства «Боян» подарували їй розкішний букет, а від бережанської бурси вручили лавровий вінок. Успіх був неперевершений. Оплескам не було кінця.

Згодом газета «Діло» напише: «Концерт випав під кожним поглядом знаменито. О продукціях славной концертантки годі писати, треба би добрати щонайкращих слів признання, щонайцікавіших термінів похвальних, якими критика володіє, і — було б замало. І враження, яке викликав спів панни К. [Крушельницької. — I. У.] і годі словами передати...»

Ця визначна подія залишила свій відбиток в творчості громадського діяча, письменника о. Сильвестра Лепкого (Марка Мурави). З цієї нагоди Марко Мурава написав вірш-присвяту С. Крушельницькій у пам'ять концерту в Бережанах 12 червня 1898 р. Завдяки щедрим дарункам д-ра Р. Смика рукопис поезії експонується в обласному музеї Богдана Лепкого в м. Бережани. Свій вірш, присвячений визначній співачці, Б. Лепкий імпровізував на святі [комерсі], яке організували після концерту. Як пише газета «Діло», «більше як сто осіб взяло участь в ньому». В честь Соломії Крушельницької виголошували тости, читали вірші. Перший тост виголошував Андрій Чайковський, далі — промовляв о. Сильвестр Лепкий. «Тости були гарні, патріотичні і передавали щирі симпатії загалу» («Діло»). З Рогатинщини говорив о.Чировський з Бабинець. А відтак до слова був визваний Богдан Лепкий, який імпровізував:

Напровесні, у сонячну днину,

З ластівками, що линуть з вираю,

Прилинула'сь, чудова пташина,

З чужиноньки до рідного краю...

...Не відняла у Тебе чужина

Ні любові, ні серця у грудях,

Ти для Русі — все рідна дитина,

І за те нехай честь Тобі буде!..

Концертним турне по Галичині Соломія Крушельницька була задоволена: «Почуваюсь до милого обов'язку подякувати прилюдно хвальним Товариством «Боян» в Бережанах, Станіславові, Стрию, Львові і Коломиї, що зволили охотно зайнятися урядженням концертів на місці і радо взяли співучасть в них, на тім мені вельми прислужились» (газета «Діло», 1898 р.).

Перебування визначної співачки у Бережанах надовго збереглося в пам'яті людей, в мріях та творчих задумах місцевих інтелектуалів. Збереглося настільки, наскільки може зберегтися пам'ять про геніальний талант. Нотки туги звучать і в листі Б.Лепкого до Соломії, який був написаний 17 червня 1898 року після від'їзду співачки:

«Високоповажана Пані!

...В хаті нашій Ви оставили велику пустку. Соромно признатися, але тра признатись, що скучаємо за Вами і то — дуже. Справді, перелетілисьте через Бережани, як морова діва, і тепер за Вами люди мруть. Як не будете мати нічо лучшого до роботи, то згадайте нас, та згадайте хоть раз так щиро, як ми Вас згадуємо щодня. А тепер прийміте наш поклін та позвольте уцілувати руку.

Богдан Л.

Щиросердечний поздоров Вам і Вашій сестричці передає моя жінка».[2 -   ]

Дружба і співпраця Б. Лепкого та С. Крушельницької була не випадковою. Вони — представники української еліти — були насамперед українськими громадянами, патріотами своєї нації, народу, культури, їх поєднувала одна ідея і мета — бажання відроджувати та розвивати українську мову, популяризувати багату українську культуру, пропагувати її по всьому світі. Їхнє життя — це самопожертва у службі народу і для краси.

Джерела:

1.            Бережанська земля: Історично-мемуарний збірник. – Нью-Йорк-Париж- Сидней-Торонто: Комітет. “Видавництва Бережани”, 1970. – 877 с.

2.            Журавлі повертаються… : З епістолярної спадщини Богдана Лепкого / Упоряд., авт. передм., прим. і кометарів В.Качкан. – Львів, 2001. – 920 с.

3.            Лев В. Богдан Лепкий: Життя і творчість. – Нью-Йорк – Париж – Сидней – Торонто, 1976. – 399 с.

4.            //Діло. – 1898 року.

5.            Witold Goliński, "Brzeżany na starej pocztówce", Kluczbork. – 2006. – 144 s.

Лепківська цитата дня

 

 

У різдвяні свята

Спішім брат до брата,

Позабудьмо, що нас ділить,

Що відводить нас від ціли,

І заколядуймо...

 

Тернопільщина фестивальна

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання