Сьогодні вечір, що передує дню Святого апостола Андрія Первозванного. Свято Андрія, або просто Андрія — це не тільки релігійне свято, але й народне. За давніми народними віруваннями вважають, що ніч з 12 на 13 грудня наповнена чарами. Андрієва ніч допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. І ворожити слід саме у ніч перед святом.

У творах Богдана Лепкого можна зустріти опис багатьох народних звичаїв та обрядів: різдвяних, великодніх, пов’язаних зі жнивами, святом Трійці тощо. У «Казці мойого життя» митець описав, як саме відзначали найбільші релігійні свята у його родині, яких народних звичаїв дотримувалися. Не оминув письменник увагою і вечір перед святом Андрія Первозванного, один із розділів третьої частини «Бережани» має назву «Вечір під св[ятого] Андрея». Тут Б. Лепкий розповідає як ще малим спостерігав за дівочими ворожіннями напередодні Андрія, які організовували його тітки, описує кілька видів ворожби: на балабухах, виливання воску, калатання ложками по паркані, переставляння дівочих черевичків. А ще подає розповідь далекої родички тети Олесі про грішну ворожбу, якою не варто займатись.

Подаємо невелий уривок цього розділу, а повністю зможете прочитати у «Казці мойого життя» Богдана Лепкого.

ВЕЧІР ПІД СВ[ЯТОГО] АНДРЕЯ

— Мали ми сусіда, великого багача, що мав доньку Олю, одиначку, гарну, багату, але не мудру.

— Чому б то не мудру

— А тому, бо опівночі перед святим Андреєм засвітила свічки, поставила дзеркало, взяла ножиці в праву руку, дивилася в дзеркало й чекала.

Ілюстративне фото з мережі Інтернет