Тернопільська обласна рада

 

oda.te.gov.ua

 

kultoda.com.ua

 

mincult.kmu.gov.ua

 

president.gov.ua

 

rada.gov.ua

 

Бережани

Нас відвідали:

1198993
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Цього місяця
Всього
581
1753
4120
35579
1198993

ТРИЗУБ ІЗ ВІЛЛИ «БОГДАНІВКА»

Іформація із книги надходжень ОКМБЛБ (Інв. № КН 2409/211 м):

Тризуб у формі щита, який висів у кімнаті Богдана Лепкого на віллі «Богданівка» в с.Черче (Івано-Франківська обл.) у 30-ті роки ХХ ст. Автор невідомий. Був знайдений на даху вілли при її руйнуванні у 1982 р. Дарунок з нагоди 5-річчя музею Б. Лепкого в м. Бережани від письменника Романа Коритка з м. Львова 25 серпня 2000 р. Матеріал та техніка: дерево, декоративна різьба. Розміри: 19х29,2 см. Стан збереження: в багатьох місцях значні вилущення чорної фарби, по-центру поперечна тріщина - 2,5 см. Вгорі дві поздовжні тріщини розміром 7,8 см. та 5,5 см.

Із книги: Р. Коритко Історія санаторію «Черче». – 2-ге вид., допов. – Львів: ЗУКЦ, 2009. – 176 С.

«Коли розбирали «Богданівку», знайшли тризуб, який належав Богдану Лепкому. Згодом пощастило дослідити його історію. Перед виїздом з Черча Богдан Лепкий віддав тризуб на зберігання синові Івана Гладуна, теж Іванові, і той беріг цінну реліквію аж до 1945 р. Коли ж в селі розпочалися масові облави, молодший Гладун переховав тризуб на горищі «Богданівки»». – с.104.

Зі слів Р. Коритка: спочатку тризуб зберігався в селі, потім у рогатинського краєзнавця Михайла Воробця. Згодом Воробець передав Коритку, а той до музею з нагоди 5-ліття.

Сам Михайло Воробець у численних статтях, друкованих, переважно, у 90-х рр., стверджував, що авторство герба належить самому Богдану Лепкому. Йому про це розповідав житель села Черче Гладун Степан Васильович, а тому, в свою чергу, покійний батько, який працював у санаторії столярем. Сам Тризуб жодних авторських позначок не має. Із цим твердженням важко погодитись, оскільки ні у спогадах сучасників чи рідних, ні в біографіях та життєписах митця нема підтверджень цій гіпотезі, жоден факт з біографії не вказує на те, що Б. Лепкий бодай не дилетантському рівні займався різьбою. До того ж, при поверхневому огляді помітно, що для роботи ретельно вибрано дошку, усі лінії точні та чіткі, гармонійно підібрані кольори, а це вказує на руку професіонала, а не початкуючого майстра. Дещо інші Гладуни фігурують в історії М. Воробця. Прізвище Гладун поширене у с. Черче. Біля вілли «Богданівка» сусіди з боку та напроти мали прізвище Гладун. То ж котрі Гладуни причетні до порятунку Тризуба з дому Б. Лепкого — Іван чи Василь — не відомо. Зрештою у вирі складних історичних та політичних подій, що відбувались в Галичині до, під час та після війни, це могли бути обидві родини. На початку 90-х  рр. Тризуб потрапив до рук краєзнавця Михайла Воробця з Рогатина з домовленістю про те, що гладунам виготовлять якісну копію. Так і зробили. До роботи М. Воробець залучив вчителя трудового навчання Рогатинської школи №1 Володимира Муращака та його учнів Ігоря Воскобойника (11 клас) та Володимира Окрепкого (9 клас). Спочатку М. Воробець мав надію, що відбудують «Богданівку», проте з роками зрозумів, що справа відкладена у далеку перспективу, тому Тризуб через свого приятеля, письменника Романа Коритка передав до музею у 2000 р.

Лепківська цитата дня

Дивіться – Азія на нас іде! Орди заливають нас, мов потоп, палять городи й села, руйнують культуру, грозять неволею, - а ви й дальше воюєте самі поміж собою? А ви й дальше сваритеся о межу, видираєте один одному малий клаптик землі, щоби стратити цілу країну? А ви й дальше маєте на увазі тільки власне ваше добро, власні достатки й власні почесті! Вас вітчина мало що обходить!

Зараз на сайті

На сайті 34 гостей та відсутні користувачі

Тернопільщина фестивальна

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання