Тернопільська обласна рада

 

oda.te.gov.ua

 

kultoda.com.ua

 

mincult.kmu.gov.ua

 

president.gov.ua

 

rada.gov.ua

 

Бережани

Нас відвідали:

1415340
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Цього місяця
Всього
409
1941
7709
5402
1415340

"НАЙПОПУЛЯРНІША В СВІТІ КОЛЯДА"

203 роки тому у надвечір'я Різдва в австрійському селі Оберндорф-бай-Зальцбург  на святковій службі у церкві св. Ніколауса відбулась презентація нової різдвяної пісні, яку виконали самі автори — вікарій, поет Йозеф Мор та шкільний вчитель, композитор і органіст Франц Грубер.

Вірш, текст пісні, Йозеф Мор написав ще в 1816 році. А у 1818 р. на прохання Йозефа Мора Франц Грубер написав мелодію. Через деякий час пісня широко розповсюдилася Європою. Проте, як це завжди буває з найкращими творами, імена творців забулись, вона стала народною; навіть у німецьких церковних збірниках не вказувалося відомостей про авторів. Їх вдалось встановити щойно у 1854 р.

Сьогодні, разом із українським «Щедриком» Леонтовича, це один із найвідоміших і широко поширених по всьому світу різдвяних творів. З 2011р. колядка «Тиха ніч» належить до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

На жаль, не збереглась до нашого часу церквав Оберндорфі, на початку ХХ століття вона була зруйнована повінню. Сьогодні на її місці споруджено невелику капличку, а в будинку поруч відкрито «Музей Тихої ночі».

Лев Лепкий сухі історичні факти оповив певною різдвяною романтикою і по-своєму представив історію створення однієї з найпопулярніших колядок у світі в оповіданні «Найпопулярніша в світі коляда». Пропонуємо його прочитати.

                       Партитура Франца Грубера.

Лев Лепкий

НАЙПОПУЛЯРНІША В СВІТІ КОЛЯДА

Стіл накритий білою скатертю, ще білішою від снігу, що за вікном. На столі дві високі воскові свічі й колач, під столом сіно, на покутті дід-сніп.

Шелестить золотистим стеблом дідух на долівці, у хаті пахне кадилом. Затишно, радісно і молитовно…

Це ті настрої, виношені в серці від дитинства, це той ”Святий Вечір, Добрий вечір“, оспіваний у наших прекрасних колядках, що є виявом споконвічних надбань народної душі. Вони завершують не лише красу різдвяних обрядів, але й об᾽єднують у це найбільше свято родини всю нашу спільноту – цілий український народ.

Та є одна різдвяна пісня, що об᾽єднує і цілий християнський світ. Ми, що живемо в Німеччині, маємо нагоду не раз й почути під час Різдва. Генеза й тим для нас цікавіша, що вона походить саме з баварсько-австрійського пограниччя, де найбільше перебуває наших скитальців. Походження цієї колядки таке.

Колись, майже півтора сотні років тому, жив у селі Обернсдорфі Зальцбурської округи помічник пароха, молодий панотець Йозеф Мор. Нецікаве було його життя в тій гірській закутині. Єдиною розрадою була йому праця душпастиря та приязнь учителя сусіднього села, який приходив грати до оберндорфської церкви на органі. Та в останніх часах і цей приятель не міг дотримуватися товариства. Йому померла дружина. Він важко болів з цього приводу. Відчужився і майже не виходив з хати.

Прийшло надвечір᾽я Різдва 1818 року. Панотець Мор, повернувшись з богослужби, засів у своїй канцелярії до буденної праці. Переглядав метрикальні книги, робив з них виписи, поладнував кореспонденцію.

Але робота його не бралась. Недобре почував себе у цей Святвечірній день. Мимохіть відривалися думки і линули кудись у дитячий світ. Згадував про матір, що жила в Зальцбурзі, і йому стало жалко, що він тепер самітній, що він не малим хлопцем у рідному домі під крилами доброї мами у цьому дні. Задумався. Очі його блукали кудись далеко по засніжених горах, які в казковій шаті, немов казкові велети, бовваніли крізь віконця. Врешті знову взявся за працю. Став водити пером по папері. Але замість імен, прізвищ і дат почали народжуватися слова колядки:

Рядки плили за рядками, легко, свобідно, невимушено, хоча панотець Мор ніколи не пробував свого поетичного хисту. Десять рядків написав і на тому скінчив. Колядка була коротка, простенька й щира, бо походила з глибин душі від справжнього зворушення.

Встав від столика і почав ходити по кімнаті. Згадав приятеля: що з ним? Так довго не показується…

Панотець Мор не находив спокою. Вирішив вибратись на друге село, хоча надворі курило снігом і дорога не стелилася. Та – подумав – відрадніше стане. Поговорять удвійку. Врешті людська річ і добре діло відвідати в такому стані єдиного друга, потішити його в горю.

Одягнувся й вийшов. Довго брів снігами, заки добився до приятеля. Застав його в тихій задумі біля печі-ватрана. Зрадів приятель, стискаючи руку панотцеві:

- Який я вдячний за відвідини…

Стали говорити, згадувати минуле, і вчителеві Груберові зайшли сльозами очі. Панотець потішав його, врешті, щоб звести розмову на інші рейки, витягнув клаптик паперу і показав приятелеві:

- Бачите… Я сьогодні пробував поетичного пера. Якось так само з себе вийшло… Не знаю…

Учитель Грубер став читати. Похитав головою:

- Гарне… Зокрема ця перша строфа: ”Тиха ніч. Божая ніч…“. Попробую – і взяв гітару…

Водив пальцями по струнах, переходив з акорду на акорд – Ні, на це треба настрою. А він такий у мене сьогодні, що не дай Боже. Ще тому рік моя покійна дружина приготовляла ялинку. Он у тому куті… А нині я сиджу при вогні, як пустельник…

Приятелі ще поговорили декілька хвилин і розпрощалися. Розмова не в᾽язалася, і панотцеві було спішно перед вечором додому. Та як же здивувався панотець Мор, коли незабаром побачив приятеля у себе. Він стріпував сніг з кожуха та вже на порозі заговорив радісно, витягаючи з-під поли гітару:

- Ну?.. Що ви скажете? Я доробив до ваших слів мельодію – вийде прегарна колядка.

Зрадів панотець гостем і його зміненим настроєм.

- Будь-ласка, сідайте, розгостіться!

Та гість не сідав. Ще закляклими руками почав грати мельодію, приспівуючи. Переграв декілька разів, а за ним підтягав і панотець. Їх голоси достроювалися, колядка виходила навіть у тому дуеті маєстатично.

Переспівавши, вони вирішили зробити несподіванку в церкві в 12-й вночі, на Різдвяній Утрені.

І справді, панотець Мор і учитель Грубер заспівали цю колядку. І то при гітарі, бо орган був віддавна попсований. Співали дуетом, а жінки з місцевого жіночого хору повторювати рефрен.

На другий день уже колядка розійшлась по всьому селі. Славний мистець органів Маврахер, спопуляризував її згодом у всьому Тиролі, потім вона поширилась в Баварії та всій Німеччині і пішла в широкий світ – Англію, скандинавські краї, в Америку, де називають її ”Хоральоф Зальцбург“, в Африку, Азію, куди понесли її католицькі місіонарі, та загалом стала відома по всіх землях.

Тільки про авторів забули. Врешті про них і так ніхто не знав, крім односельчан. Їхню славу прийняли на себе різні композитори, що гармонізували цю колядку (подібно як у нас стрілецькі пісні). Загальна була гадка, що її скомпонував автор австрійського державного гимну Михайло Гайдн, брат Йосифа. Аж при кінці життя вчителя Грубера, коли вже панотець давно не жив, виявилося, хто був автором найпопулярнішої в світі колядки, що її співали на всій земній кулі у всіх мовах.

Згодом вмуровано в обервдорфській церкві пам᾽яткову таблицю з мистецькою різьбою, на якій видніли обидва автори. Панотець Мор прислонивши вухо рукою, наслухує в тиху Різдвяну ніч відгомону своєї колядки, а вчитель Грубер акомпаніює на гітарі. Також на школі, де Грубер скомпонував мельодію, вмуровано таблицю, що в пам᾽ятнім 1818 році тут зародилась славна на ввесь світ колядка ”Тиха ніч“.

                       Музей «Тихої ночі» і каплиця в Оберндорфі.

Та монументальний пам᾽ятник поставлено авторам щойно в 1937 році – т. зв. «Каплицю Тихої Ночі» на тому самому місці, звідки ця колядка перший раз залунала. На посвяченні каплиці у приявності тисяч учасників та різних делегатів, онук композитора Грубера заспівав при цій самій старенькій гітарі безсмертну колядку, що об᾽єднує увесь християнський світ у гимні радости, що Син Божий народився.

Лепківська цитата дня

Дивіться – Азія на нас іде! Орди заливають нас, мов потоп, палять городи й села, руйнують культуру, грозять неволею, - а ви й дальше воюєте самі поміж собою? А ви й дальше сваритеся о межу, видираєте один одному малий клаптик землі, щоби стратити цілу країну? А ви й дальше маєте на увазі тільки власне ваше добро, власні достатки й власні почесті! Вас вітчина мало що обходить!

Зараз на сайті

На сайті 34 гостей та відсутні користувачі

Тернопільщина фестивальна

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання