Тернопільська обласна рада

 

oda.te.gov.ua

 

kultoda.com.ua

 

mincult.kmu.gov.ua

 

president.gov.ua

 

rada.gov.ua

 

Бережани

Нас відвідали:

1415340
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Цього місяця
Всього
409
1941
7709
5402
1415340

ДО 150-РІЧЧЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

БОГДАН ЛЕПКИЙ — ЛЕСЯ УКРАЇНКА

Творча спадщина Богдана Лепкого доволі об’ємна. Він не змарнував жодного даного Богом таланту, плідно працював як педагог, письменник, літературознавець, видавець, публіцист, громадський діяч. Працюючи в усіх цих сферах, докладав максимум зусиль для дослідження, збагачення, популяризації української літератури та культури в світі. Не оминав увагою і знакові постаті нашої культури —Т. Шевченка, М. Шашкевича, В. Стефаника та ін. присвячував їм цілі розділи у великих розвідках з історії літератури, окремі дослідження, статті у періодиці. Не є винятком у цьому великому списку і Леся Українка. Дослідник завжди пильно стежив за всім, що виходило з-під її пера.

 

Першим відгуком на творчість Лесі Українки став вірш Богдана Лепкого «На крилах пісень», опублікований під криптонімом Л. у газеті «Діло» від 14 (26) травня 1893 року.

 

«Пісень сердечних забриніли

Звуки летючі, милі,

І давно знишклих літ згадку

У серці тужнім збудили.

Пісень тих чаром впиваюсь:

Квітки зростили їх в гаю,

І пташечки легкокрилі

В пахучім ліса розмаю».

І хоч Б.Лепкий окремого дослідження про творчість Лесі Українки не написав, у загальних оглядах української літератури, працях з історії літератури її постаті ніколи не оминав увагою. Отож, у 1915р. у Відні накладом Союзу Визволення України побачила світ невелика брошурка «З історії української літератури», до якої увійшло дві статті Б.Лепкого «Чим жива українська література?» та В.Сімовича «Короткий огляд української літератури».

У статті Б.Лепкий коротко проаналізував, що нового в нашій літературі відбулося за останній час, позитивно оцінив орієнтацію українських літераторів на західну літературу. Згадує в цьому контексті дослідник і Лесю Українку: «А тим часом треба було глянути, що на широкому світі робиться, треба було знова повернутися на захід, та не згубитися в нім. Як се зробити показав Драгоманів, а за ним пішов Франко. … За їх приміром йшла Леся Українка, Коцюбинський, Маковей, Щурат. Держалися рідної основи, але цікавилися також здобутками європейської поезії».

Чимало Богдан Лепкий зробив для популяризації творчості українських письменників, працюючи редактором в українських видавництвах Берліна «Українське слово» та «Українська накладня». Понад 70 томів творів українських письменників він впорядкував до видання. У 1922 р. побачила світ укладена ним «антологія української поезії від найдавніших до нинішніх часів для вжитку школи й хати» «Струни».

До антології Б. Лепкий включив і твори Лесі Українки. Тут також подано невелику біографічну довідку поетеси та перелік основних творів. Даючи загальну характеристику творчості Лесі Українки, укладач писав: «В ній втратила українська література один із своїх найбільших талантів, талант європейської міри. В світовій літературі тяжко знайти жінку-поетку, щоб могла рівнятися з Лесею Українкою». Працював Б. Лепкий над антологією «Струни» і як ілюстратор. Інформація майже про кожного автора супроводжувалась його портретним зображенням. 11 портретів видатних українських літераторів виконаних у техніці туш-перо зробив Б. Лепкий. Що ж стосується зображення Лесі Українки, то редактор не використав своєї роботи, а подав фотографію. Проте у фондах Обласного комунального музею Богдана Лепкого в м. Бережани зберігається два графічних портрети поетеси авторства Б. Лепкого. Причому один з них мальований за зразком фото використаного в антології.

 

У «Струнах» Б. Лепкий подав дванадцять творів поетеси, а саме: «Contraspemspero», «Єреміє, пророче», «Перемога», «Хотіла б я», «LiedohneKlang», «Розбита чарка», «Надія», «Пісня», «Ой піду я в бір темненький», «Ой, здається, не журюся…», «З невольничих пісень», та уривок з «Лісової пісні».

Варто також зазначити, що у фондах музею Богдана Лепкого зберігається оригінал графічного портрета матері Лесі Українки - Олени Пчілки. Його теж використано в антології «Струни».

У 1928 р. діяч підготував огляд української літератури польською мовою, проте побачив він світ аж у 1930 р. під заголовком «Zarysliteraturyukraińskiej». Про творчість Лесі Українки Богдан Лепкий писав у розділі «Naprzełomie». Письменницю дослідник порівнює із «семибарвною веселкою, золотою легендою», а про драму-феєрію висловився так:«Jej dramat lirycznyPieśń leśnagodny stanąc obokZatopionego Dzwonu”».

 

1933 року побачила світ стаття Б. Лепкого «Literaturaukraińska» у якій дослідник так висловився про творчість Лесі Українки: «Bardzo wykształcona, subtelna, obdarzona szeroką skalą uczucia, wysokim polotem fantazji, darem psychologicznej analizy i filozoficznego myślenia, jest najpiękniejszym I najpełniejszym wyrazem ukraińskiego intelektu na pzełomie XIX i XX stulecia».

У дослідженні з історії української літератури «Наше письменство» Богдан Лепкий присвятив цілий розділ творчості жінок-письменниць. Про Лесю Українку писав так: «…поетка світової міри, високоосвічена й глибоко освідомлена та на красу, як мало хто, вразлива. … Хвора тілом, була як мало який із мужчин-поетів сильна духом, (героїзм, це одна з прикмет її вдачі)».

Дослідник також дав високу оцінку творчості поетеси: «У своїх творах, писаних бездоганним віршем і мистецькою мовою, охопила такі широкі виднокруги, як мало хто з українських письменників, бо й освічена, як мало хто».

Лепківська цитата дня

Дивіться – Азія на нас іде! Орди заливають нас, мов потоп, палять городи й села, руйнують культуру, грозять неволею, - а ви й дальше воюєте самі поміж собою? А ви й дальше сваритеся о межу, видираєте один одному малий клаптик землі, щоби стратити цілу країну? А ви й дальше маєте на увазі тільки власне ваше добро, власні достатки й власні почесті! Вас вітчина мало що обходить!

Зараз на сайті

На сайті 38 гостей та відсутні користувачі

Тернопільщина фестивальна

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання