Сьогодні розпочинаємо нову рубрику «Експонат дня». Наближається сумна дата — 21 липня 1941 р. «перестало битись Велике Серце, що безтямно любило свій Рідний Край. Замовкли уста, з яких лилося ніжне, тепле слово, що будило віру в правду життя. Закрились очі, що далеко гляділи в майбутнє й бачили зорю кращої долі Рідного Краю. Випало з рук перо, що ним записано безсмертні твори Великого Духа», не стало Богдана Лепкого. Цьогоріч випадає ще й сумний «ювілей» — 80 років з дня смерті. Тому ми вирішили, що впродовж тижня будемо знайомити вас із експонатами зі збірки музею, пов’язаними з цією сумною подією. 

Робота Анатолія Покотюка «Чуєш, брате, мій…» (інтарсія^*, різьба по дереву), яку він подарував на 5-літній ювілей музею. У капсулу, що вмонтована на зворотній стороні роботи вкладено землю з «місць дитинства та юності» (м. Бережани) і з могили Богдана Лепкого (Раковицьке кладовище, м. Краків, Польща).

^*Інта́рсія (італ.intarsio — «інкрустація») — вид інкрустації на дерев'яних предметах. Інтарсія являє собою зображення або візерунки, які виконуються способом врізування шматочків дерева, різних за фактурою і кольором, врівень з поверхнею дерев'яного виробу.